Згідно з останніми даними статистичної служби ЄС Eurostat та Індексу цін на енергію для домогосподарств (HEPI), вартість електроенергії в Європі продемонструвала значні розбіжності на початку 2026 року. Для мешканців Центральної Європи результати звіту виявилися невтішними.
Номінальна вартість: де світло коштує найбільше?
За даними на січень 2026 року, мешканці Праги платять за електроенергію приблизно 36,4 євроцента за кВт-год. При цьому середній показник по Європейському Союзу — 25,8 євроцента. Навіть у Відні, де рівень життя традиційно вважається високим, тариф є нижчим — 32,9 цента.
У Братиславі вартість кіловат-години для населення становить 20,3 євроцента, а в Будапешті ціни залишаються на рівні менш як 10 центів.
Найвищий номінальний тариф у Європі зафіксовано у швейцарському Берні — 38,5 цента, тоді як найдешевша електроенергія залишається в Києві — лише 8,8 цента за кВт-год.
Вартість енергії у порівнянні з доходами населення
Однак самі лише цифри в квитанціях не відображають повної картини. Найважливішим показником є співвідношення вартості енергії до реальних доходів населення (паритет купівельної спроможності — PPS). Після перерахунку рейтинг найдорожчих міст радикально змінюється.
Коли береться до уваги купівельна спроможність, на перше місце за рівнем фінансового навантаження виходить Бухарест (49,0 PPS), за яким слідують Прага (43,5 PPS) та Варшава (41,4 PPS). Це означає, що попри нижчі номінальні ціни порівняно з Західною Європою, мешканці країн Центральної та Східної Європи витрачають значно більшу частку свого доходу на оплату рахунків.
У той самий час Братислава та Любляна опинилися нижче середнього показника по ЄС за рівнем навантаження на домогосподарства. Цікаво, що дорогі столиці Північної та Західної Європи, як-от Осло чи Гельсінкі, завдяки високим доходам громадян, є значно доступнішими для свого населення, ніж міста східного блоку.
Київ, попри свою абсолютну першість у рейтингу найдешевших тарифів, після перерахунку за купівельною спроможністю виявляється «дорожчим» для своїх мешканців. Навіть мінімальна вартість енергії залишається відчутною для бюджетів українців через значно нижчий рівень середніх доходів порівняно з країнами ЄС.
Аналітики HEPI зазначають, що низька купівельна спроможність у країнах Східної Європи перетворює навіть середні за європейськими мірками тарифи на важкий фінансовий тягар. Водночас багаті країни Заходу, попри високу вартість ресурсу, забезпечують своїм громадянам меншу енергетичну вразливість.